«Не позволяй душе лениться»…
А я позволила, и вот…
Душа моя уже не птица,
А старый и ленивый кот,
Уснувший в уголке на печке.
Зачем трудиться? Слаще спать!
А хочется расправить плечи,
Расправить крылья и летать.
Христу грядущему навстречу
Стремиться буре вопреки,
И уповать на то, что вечно,
И Богу посвящать стихи…
Когда приходит снова кот,
Лениво, тихо, незаметно,
Я знаю, мне поможет Тот,
Кому молюсь я до рассвета.
Tарасова Наталия,
г.Орел, Россия
Я, прежде всего, жена и мама троих мальчишек. В свободное время люблю читать, и, конечно, писать. Любимые авторы: Льюис, Честертон, Перетти ... и т.д. e-mail автора:tarnata74@rambler.ru сайт автора:нет
Прочитано 13697 раз. Голосов 11. Средняя оценка: 4,82
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Очень здорово! Молодец!
Я не знаю, тебе наверное виднее, но мне показалось, что в последних двух строчких я бы немного изменила рифму. У тебя идёт так
Я знаю, мне поможет Кто,
Ему молюсь я до рассвета.
а я написала бы:
Я знаю, мне поможет ТОТ,
КОМУ молюсь я до рассвета.
Извени ели что не так,
Успехов и благословенья тебе от Бога.
Комментарий автора: Спасибо, Тамара. У меня всегда так - первые строчки приходят сами, а последние приходится сочинять, и не всегда получается хорошо.
PVL
2005-02-03 05:46:51
Очень хорошо, актуально. Умница.
Дальнейших благословений Всевышншго.
P.S.Очень маленькое(можно игнорировать)
- Душа старой быть не может, а вот толстой и ленивой даже очень.
Ризванова
2005-12-12 09:18:13
Молодец!
Елена Глухенькая
2008-06-19 10:42:30
Мне понравилось. Заболоцкого люблю с детства.А его продорлжение было неожидано и интересно.Украина.Винница
Rey Neer
2010-03-28 02:52:22
Хорошие мысли, смелое продолжение известного стиха, спасибо сестра! Желаю вдохновений и смело выражать простые истины, часто это может только женское сердце! Успехов!
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
